 | ПОРНОГРАФІЯ "В ЗАКОНІ" |
| Головна подія початку цього року - нові закони нашої Неньки. Може когось потішать 13 % прибуткового податку замість 20, але це - чи не єдина радість. Набагато більше ви втратите на іншому, на книжках та журналах, наприклад. І наш журнал тут не виняток. Завдяки пункту 49 ст. 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" виготовлення й доставка періодичних видань вітчизняного виробництва оподатковується податком на додану вартість за ставкою 20 %. Результат ви мали змогу бачити вже на прикладі минулого номера. Гуртову ціну для розповсюджувачів редакція знизила на одну гривню, але в кіосках "Один з нас" на одну гривню подорожчав, тож з кожного номера дві гривні читач повинен віддавати державі, котра, бідненька, так про нас піклується, так піклується... Особливо про нашу, вибачте на слові, мораль. Допіклувалася аж до прийняття Закону України "Про захист суспільної моралі". З подачі раніше вже згадуваного депутата Черновецького, до речі. Йому б законопроекти про підвищення відповідальності за порушення Правил дорожнього руху лобіювати, але ні - мораль перш за все... Тож роздивимося, як це "піклування" виглядає. Перш за все - терміни. "Суспільна мораль - система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість". Згадую, що у свій час традиційними були і рабовласництво, і інквізиція, і прийом у жовтенята. А зараз... Виходячи з того, КИМ є чи були багато хто з наших законотворців і урядовців, ЩО ми чуємо по радіо ("Шансон", наприклад) і бачимо по ТБ ("Бригада"? "Бумер"?) - уся "суспільна мораль" зводиться до "жизни па панятиям" (вимовляючи це, не забудьте розкинути "пальцы веером" для повнішого розкриття сутності). Гаразд, з цим розібралися. Далі... "Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються" (ст. 2). Зрозуміло. Що ж таке "порнографія"? "Порнографія - вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти". Виходячи з цього, мабуть, бувають і "антиетичні сцени статевого акту", які відповідають моральним критеріям? "Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв" (ст. 2). Отакої! Залучать до такого "органу" якусь особу, що живого "органу" сто літ не бачила - от і будуть вам "критерії"... І гомосексуальність "збоченням" назвуть, і поцілунок - статевим актом... Далі. "Продукція еротичного характеру - будь-які матеріальні об'єкти... що містять інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою". Змовчу вже про доросле населення і нижчі інстинкти. Важливіше те, що, виходячи з цієї статті, якщо навіть у журналі буде хоч одненька еротична фотографія - він вважатиметься еротичним з усіма наслідками, що з цього випливають: перереєстрація, ліцензування, заборона розповсюдження у вільній торгівлі... До речі, де ж його тоді розповсюджувати? Ст. 8 говорить: "Розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру дозволяється за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, і лише у спеціально відведених для цього місцях, визначених цим Законом". До речі, для тих, до кого з першого разу може "не дійти", існує ст. 11, яка в тих самих словах повторює те ж саме. Це вже не Закон, а якесь камлання... Чи, може, просто пісня з приспівом? Ох... Шо ж то за "спеціально відведені місця"? "Спеціально визначене місце - територія чи приміщення, відведене для реклами, розповсюдження продукції чи проведення видовищних заходів сексуального характеру, з пристойним зовнішнім оформленням, максимально віддалене від місць масового відпочинку, освітніх закладів для неповнолітніх, пам'яток історії й культури, сакральних і ритуальних об'єктів та військових частин". До чого тут "військові частини"? Як на мене, нехай вже солдатики ділдо купляють, ніж дідівщиною займаються... А "максимально віддалене" - це як? Це куди? Якщо б цей закон прийняли трохи раніше, ми б американцям гарну дулю склали: перше, що б побачили на Марсі їхні "Spirit" чи "Opportunity", - це секс-шоп з гоноровим написом "Зроблено в Україні"... А так - тільки сором один... Тепер треба зронити кілька сльозин з приводу нашої рубрики "Контакт". Ст. 6 забороняє "розміщення оголошень про інтимні зустрічі за винагороду та девіантні форми інтимних стосунків не в спеціалізованих засобах масової інформації". "Один з нас" не є "спеціалізованим ЗМІ", і тепер оголошення прийматимуться лише у такому вигляді: "Для щирої дружби познайомлюся з чоловіком, у якого інтелект не менше 20 см завдовжки, а душевні якості завбільшки 4 см впоперек... Без усіляких задніх думок, домовимося у бесіді, орально. Хочу просто попити кави, аж з голоду пухну і переночувати ніде". Це називається "свобода слова по-українськи"... Хоча не все вже так погано. Ст. 2 Закону містить декілька дійсно корисних положень: про заборону пропаганди війни, релігійної ворожнечі; приниження або образи нації чи особистості за національною ознакою; фашизму та неофашизму. Незрозуміло тільки, чому наша парламентська опозиція, яка теж голосувала за цей Закон, незадоволена закриттям газети "Сільські вісті" за неодноразові антисемітські публікації. "Подвійні стандарти" не до лиця тим, хто вважає себе демократами, а кроки назустріч ксенофобним люмпен-українцям не роблять честі опозиціонерам. Як же вони ставитимуться до геїв, якщо прийдуть до влади? Гей-спільнота України, схоже, взагалі лишилася напризволяще: влада - майже кримінальна, а опозиція заграє з націонал-фашизмом... Але це все - тема окремого дослідження, тож повернімося до ст. 2 нещасного Закону... А вона забороняє ще й "бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь; прояви знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей; невігластво, неповагу до батьків"... Який простір для хабарництва та чиновного свавілля! Але, найголовніше, - Закон забороняє пропаганду "... алкоголізму, тютюнопаління та інших шкідливих звичок"! Пам’ятаєте ранню Перебудову, коли з кінострічок вирізали кадри застілля? Тепер треба різати кінострічки і в тому випадку, якщо хтось із кіногероїв, перепрошую, тягне кози з носа... До речі, чи не є "поганою звичкою" гомосексуальність? Що скажуть шановні експерти? До речі, "а судді хто?" Ст. 18 роз’яснює, що Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі "формується з провідних діячів культури, мистецтва, науки і освіти, психіатрів, сексопатологів, фахівців у галузі інформації та інших, які рекомендуються для участі у роботі Національної комісії установами і організаціями, в яких вони працюють. Чисельність і персональний склад Національної комісії та положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням її голови. Термін повноважень членів Національної комісії - 5 років. Члени Національної комісії обирають із свого складу голову Національної комісії та його заступників". Що за дивина? Чисельність і персональний склад Національної комісії затверджуються КМУ за поданням її голови, але голову буде обрано із складу членів Національної комісії... Хто це формулював, явно не дружив з головою. Причому не з головою комісії... Що ж робитиме ця комісія? До обов'язків Національної комісії належить, зокрема: "...створення бази даних (каталогу) всіх видів продукції сексуального характеру і продукції, що містить елементи еротики, насилля і жорстокості; створення архіву та бібліотеки матеріалів еротичної проблематики, порнографічного характеру та матеріалів, що пропагують насилля і жорстокість" (ст. 19). Весело житимуть, мені здається! Та годі вже. Ще багато цікавого є у цьому Законі, всього не перелічиш. Його можна читати чи як гумореску, чи як діагноз для направлення до Павлівки, але все ж, як це не прикро, цей Закон прийнято і він діє. Єдине, що втішає - згідно зі ст. 4 "дія цього Закону не поширюється на виробництво чи розповсюдження документальних матеріалів, художніх творів літератури, мистецтва та культури, які визнані класичним чи світовим мистецтвом, на обіг наукових, науково-популярних, публіцистичних, освітніх матеріалів з питань статі й сексу"... Саме це дає нам надію на виживання. Тож, щоб зберегти геївський часопис як такий, надалі ми будемо стриманішими в ілюструванні матеріалів. Згідно зі "Свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого ЗМІ" № КВ 1906, основна мета видання журналу "Один з нас" - "сприяння досягненню рівних можливостей для самовираження особистості незалежно від її сексуальної орієнтації, пропаганда здорового способу життя, інформування про досягнення науки у боротьбі зі СНІДом". Наш журнал відповідатиме цим положенням, а редакція виконуватиме норми Закону "Про захист суспільної моралі", якими б безглуздими вони не здавалися. Ті, хто купляв "Один з нас" лише заради оголених деталей чоловічої анатомії, мабуть, образяться на нас і надалі дрочитимуть тільки на портрет Володі Ульянова у отроцтві та Останкінську вежу, повністю ігноруючи "цнотливий" часопис. Але якщо цього не зробити, в перспективі ми взагалі читатимемо лише про пташенят та квіточки... Яка гидота!!! Стас Науменко © "Один з нас" №35 (1-2004) | |
2000-2008