| Олесь Світлий *** Вирують пахощi узбережжя
А я вдихаю твоє волосся.
Посеред синього бемежжя
Без тебе залишитись довелося. Звеличує нашi зустрiчi короткi
Ай-Петрi - гiр королева
Про вуста твої солодкi
Нагадує латаття рожеве. Спочивають від спеки кипариси,
Ваблять цвiтом кореандри,
I лиш обличчя твого риси
Iснують для мене в цих мандрах. | 
