Олесь Світлий

         БІЛИЙ ЦВІТ ВЕСНИ

Я хотів першу скрипку грати,
Бути єдиним у твоєму житті.
Звідки ж мені було знати,
Що лишуся я на самоті?...

І сяє каштановий Київ,
Білим цвітом весни,
Та лиш серце іноді ниє,
Й тільки думка лине у сни.

Яблуневий сад край дороги,
Звеселює смуток мій.
А в душі тліє тривога,
Я весь загублений в ній.

Мріє горде й величне місто
Про дотик срібної роси,
Як одягнеться у весняне намисто,
У світанкове сяйво краси.

Запалає каштановий Київ
Білим цвітом весни.
І здійсниться кохання мрія,
Даруватимуть мені її сни.

12 травня 1993, Київ